Ведучий.    У нас здавна є традиція славна,                                                                                                                                                                                      Воду брати з чистої криниці,                                                                                                                                                                                           Муку з ярої пшениці.                                                                                                                                                                                                      Руками добрими замісити!                                                                                                                                                                                                     І гостей на свято запросити!                                                                                                                                                                                                                Тож, шановні гості! Запрошуємо вас на слово щи­ре, свято  «Ти наше диво калинове, кохана українська мово! »                                                                                                                (Ведучий вручає гостям хліб-коровай).

1-й. Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає людство!

2-й. Тому дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова. За рішенням ЮНЕСКО   21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови.

Це свято крокує по планеті. І кожен громадянин будь-якої країни відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Створена на світанку людської історії, мова розвивається, живе в народі. За приблизними підрахунками, на земній кулі сьогодні 6000 мов, і кожна з них має право на своє існування, на своє життя, бо мова - це той інструмент, який об'єднує націю, народ у єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежить від народу, який несе її у своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, у своїх піснях і у своїй культурі. Рідна мова - це мова батька, мова мами, це мова народу, рідна мова - це мова серця.                   

4-й. Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні мало людей, які володіють досконало рідною мовою.

1-й ведучий :  Не губите рідну мову і не забувайте,                                                                                                                                                                                                                                               Ви її пісенну, дивну, мов садок, плекайте.                                                                                                                                                                                                                                     Бо хто мову батьків забуває,                                                                                                                                                                                                                                                          Хто марнує і нищить її,                                                                                                                                                                                                                                                                    Той і душу свою зневажає,                                                                                                                                                                                                                                                               І розточує мрії свої

Ведучий. Хочеться сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі - в Україні. Тут жили наші пре­дки, живуть наші батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємося кра­сою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

1. Рідна мова моя, поетична пісенна,                                                                                                                                                                                                                                               Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я, 

 Як народу душа: щира, добра, натхненна,

 Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

 2. Скільки в мові тепла і палкого кохання!

 Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,

 Та іскристої радості і шанування,

 Що, хоч просто говориш — виходять вірші!

 3. То струмочком дзвенить, то сміється й співає,

 То іскринками гумору враз спалахне.

 Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.

 Мово рідна моя, ти як сонце ясне!

 4. Бо слова твої серце уміють зігріти,

 Приголубити, втішити можеш одна.

 Мово рідна, ну як нам тебе не любити?

 Ти весела і ніжна, неначе весна!

2-й ведучий. Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя» — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Ми — українці — горді з того, що маємо свою державу, свою мову, волю. Кожен із нас — патріот своєї країни, бо любить її, поважає її закони і кожен повинен боротися за чистоту рідної мови. Хоч як не глумилися із нашої мови, принижували і забороняли, нехтували і не хотіли слухати і чути її, сьогодні вона відроджується, бо й не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, у далеких куточках світу, де живуть українці в діаспорі, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос.

3-й ведучий Сьогодні рідна мова заходить у школи і вузи, на виробництво, у ділову сферу, виходить у світ повноправно і впевнено. І вона звучить, співає на своїй землі у кожному дзвінкому струмочку, у прозорому джерельці, у росяній квіточці, в сонячному промінчику, живе у високій мрії, бо вона на своїй вільній землі, вона у себе вдома.

 1. Мово моя, ти пречиста і славна,

 Трепетна, наче ранкова роса.

 Ти називаєшся нині — державна!

 Все в тобі є: і багатство, й краса!

 2. Мовою рідною я розмовляю,

 Вільно живу я у ріднім краю.

 І Україну мою прославляю,

 Вірність і серце я їй віддаю.

 3. Мово моя, найчистіша криниця,

 Є і краса, і багатство в тобі.

 Кожен приходить до тебе напитися,

 В радості, в щасті, у тихій журбі.

 4. Ти з джерела і струмочка дзвінкого,

 З лісу і поля, з квіток і роси.

 З лугу розквітлого, з неба ясного,

 З грому, веселки й світанку, з краси!

4 -й ведучий.  Мова живе! Вона немов чисте джерело, що витікає з-під землі і поїть кожного, хто припаде до неї вустами. Слів у мові є сила-силенна, але кожне слово несе своє значення, свій відтінок. Тому слова в мовленні треба вживати правильно, вдало, щоб вони відповідали тому стану, який ти хочеш передати.

(Звучить пісня «Чарівні слова» («Я слова чарівні знаю...»).

1-й ведучий . Культуру мовлення у людей виховує суспільство — тобто люди, які оточують вас. Це ваша сім'я, дитячий садок, школа, ваші друзі, сусіди, знайомі і незнайомі люди, з якими ви хоч раз спілкувалися. Ми з вами живемо у такій місцевості, де дуже відчутний вплив російської та білоруської мов, бо наші сусіди Білорусь та Росія.

(Гуморески про мову)

2-й ведучий. Про красу української мови писало багато письменників і поетів.

 Ну що б, здавалося, слова...

 Слова та голос — більш нічого...

 А серце б'ється, ожива,

 Як їх почує! (Т. Шевченко)

 Слово моє — ти могутняя зброє.

 Ми не повинні загинуть обоє,

 Слово моє, послужи воякам,

 Краще, ніж служиш ти хворим рукам. (Леся Українка)

 Ти постаєш в ясній обнові,

 Як пісня линеш, рідне слово,

 Ти — наше диво калинове,

 Кохана материнська мово! (Д. Бiлоус)

 3-й ведучий. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви.

4-й ведучий. Мова — це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання. Ми з вами повинні теж збагачувати рідну мову, розвивати своє мовлення. 

Ведучий. До перлин української мови належать прислів'я та приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості.  Пригадаємо, які ви знаєте приказки та прислів'я про рідну мо­ву.

Ведучий. Багато чудових слів пролунало сьогодні на нашому загально-шкільному святі про рідну мову, про любов до неї, про її важливість і значущість.

Ведуча. Ми хочемо ще раз повторити слова М. Рильського: «Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови».

Учень. Вивчайте мову українську —           

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, —                    

Прекрасну, милу і чудову.                                                                                                                                                                                                                                                             

Як материнську пісню колискову.

Учень.Здоров'я міцного і щедрої долі

Бажаєм на довгі роки

Вже скінчилося свято

І прощатись пора,

Ми бажаєм Вітчизні

Щастя, миру, добра.

Добро хай панує у вашому домі,

І мир нехай буде завжди.

Здоров'я міцного і щедрої долі 

Бажаєм на довгі роки.

Вчитель. Наше свято завершується. Думаю, що сьогодні ви своїми серцями і душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Вона — гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, який неоціненний скарб наша мова, і як її треба берегти.