Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Блог
Головна » 2015 » Квітень » 4 » Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності. Історико-романтична повість «Облога Буші».
11:50 Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності. Історико-романтична повість «Облога Буші». |
| Тема. Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності. Історико-романтична повість «Облога Буші».
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, розкрити багатогранність його спадщини; розвивати зв’язне мовлення, уміння знаходити потрібну інформацію; виховувати патріотичні почуття, інтерес до творчості М. Старицького.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет М. Старицького, його твори, епіграф до уроку, таблиця, мультимедійна презентація, діафільм.
Творчість Михайла Старицького —
значний крок вперед у розвитку української мови,
у поширенні тематичного виднокругу
української літератури, у зміцненні
в нашому письменстві реалізму.
М. Рильський
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово
В українській літературі другої половини ХІХ — початку ХХ століття значне місце посідає творчість Михайла Петровича Старицького — талановитого поета, драматурга, прозаїка. Всеосяжність інтересів, дійовий громадський темперамент спонукали Старицького до роботи в різних галузях культури. Він був організатором театральної справи на Україні, режисером і антрепренером, одним із фундаторів Всеросійського театрального товариства, видавцем, перекладачем — одним із тих невтомних трудівників, чиєю подвижницькою працею живиться кожна національна культура.
2. Оголошення теми й мети уроку(слайд1)
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
2.1. Ознайомлення з планом уроку.
1. Основні факти біографії М. Старицького.
2. Багатогранність творчої спадщини.
а) поетична творчість;
б) драматургія;
в) проза.
3. Творча співпраця з М. Лисенком.
4. Аналіз повісті «Оборона Буші».
5. Вшанування пам’яті М.Старицького.
а) Оцінка І. Франком діяльності М. Старицького.
2.2. Вивчення нового матеріалу. Робота з мультимедійною презентацією.
1. Розповідь учителя. Основні факти біографії М. Старицького(слайд2)
14 грудня 1840 р. У родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с. Кліщинці на Полтавщині народився Михайло Петрович Старицький.
З 1851 року навчався в Полтавській гімназії.
У 1858 р. Вступив до Харківського університету.
У 1860 р. Перейшов до Київського університету, де спочатку навчався на фізико-математичному факультеті, а потім на юридичному. Наступного року повернувся до Кліщинців.
У 1862 р. М. Старицький одружився. Через два роки повертається до Києва на навчання, і у 1865 р. Закінчує університет.
1868 р. Старицький купив маєток в с. Карпівці на Поділлі й переїхав туди з родиною.
У 1871 р. Повернувся до Києва, разом із М. Лисенком організував товариство українських акторів, поставив «Різдвяну ніч» за мотивами повісті М. Гоголя. Брав активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який тоді очолював талановитий учений-народознавець автор пісні «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський.
Упродовж 187З-1876 рр. М. Старицький писав вірші, перекладав з
Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лермонтова, сербські народні думи та пісні.
На початку 80-х рр. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу професійну трупу.
У 1886-1887 рр. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.
У 189З р. за станом здоров’я М. Старицький залишив трупу.
У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з’ їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
2. Багатогранність творчої спадщини.
2.1. Поетична творчість(слайд 3)
1. Слово вчителя.
Основні мотиви лірики М. Старицького:
1) роль і призначення поета («Поетові»);
2) краса людських почуттів («Виклик»);
3) співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»);
4) тема України («До України»).
2. Доповідь літературознавців
1-й учень. Поетичну творчість М. Старицький розпочав перекладами та переспівами російських і зарубіжних поетів. Він перекладав твори Крилова, Пушкіна, Байрона, Гете та інших поетів.
Його переклади були значним кроком уперед у порівнянні з перекладами його попередників. Поет прагнув дотримуватися оригіналу, зберегти його своєрідність, точно відтворити не тільки зміст, але й форму. Перекладам
М. Старицький надавав великого значення. Вони мали розширити можливості української мови, піднести її культуру, збагатити лексично й вивести українську поезію на широкий шлях розвитку.
Поет іноді відходить від оригіналу й не перекладає, а переспівує. Прикладом цього може бути переклад вірша О. Пушкіна «Зимовий вечір». Широко відомі рядки
Спой мне песню, как синица
Тихо за морем жила;
Спой мне песню, как девица
За водой поутру шла.
М. Старицький змінює її колорит, подає зовсім інший фон:
Заспівай мені про волю,
Що вже мохом поросла;
Що тепер, немов дитина,
В сповиточку спать лягла.
2-й учень. Як поет М. Старицький насамперед лірик, причому — лірик більше соціальних, громадянських мотивів, ніж особистих, інтимних. Його ліричні твори мають агітаційний, заключний характер, у них поет ставить і в міру своїх можливостей розв’язує актуальні проблеми життя, закликаючи прогресивну українську інтелігенцію не тільки словом, але й щоденною
працею вірно служити своєму народові. Обстоюючи реалізм, він виступав проти так званого «чистого мистецтва», проти тих поетів, які цуралися народу і служили своєю творчістю інтересам панівних верств суспільства.
Поет — це не тільки сіяч добра й справедливості, але й борець проти всілякого гніту та насильства над людиною. Ця думка проходить червоною ниткою через такі його поезії, як «Поету» («Як ніч, насовується туча»), «На спомин Т. Г. Шевченка», «Ой знущались з мого слова».
Патріотизм М. Старицького глибоко демократичний за своєю суттю. Мотив патріотизму в його поезіях провідний. Любов до України нерозривно пов’язана в поета з любов’ю до знедоленого народу, з прагненням поліпшити умови його життя. Свої патріотичні почуття виявив у таких поетичних творах, як «До України», «Нива», «До молоді» та інших ліричних віршах.
3-й учень. Мотиви любові до рідного краю у поезіях М. Старицького міцно переплетені з показом нужденного життя народу.
Його поезії «Швачка», «Місто спить» та інші зображують картини народного горя, мук і страждання. Поезія М. Старицького була не тільки музою смутку, але й помсти, боротьби. Саме тому він присвячує чимало поезій оспівуванню боротьби з російським самодержавством. У віршах «Занадто вже», «Остання ніч», «Борцю» та інших він звертається до народу з закликом виступити на захист волі, висловлюючи впевненість, що вона таки настала.
У поетичному доробку письменника знаходимо також перлини пейзажної та інтимної лірики.
Поет був закоханий у чарівну природу України і талановито оспівав її у ліричних віршах «На морі», «Вечір», «Весна», «Зорі,зорі, ясні очі» та інших. Серед інтимної лірики М. Старицького є вірші про кохання («Виклик»), «Не сумуй, моя зірко кохана», «Монолог про кохання» тощо).
Висновок. Поетична творчість М. Старицького була дальшим кроком у розвитку української поезії пошевченківської доби. Поет наполегливо працював над віршами і, природно, у кращих творах досяг високого рівня художньої майстерності. У ліриці поета відбилося публіцистичне мислення епохи, а це також вплинуло на своєрідність звучання лірики наступного літературного покоління, представленого іменами П. Грабовського,
В. Самійленка, М. Вороного.
2.2. Драматургія
1. Доповідь літературознавців
4-й учень. Як драматург М. Старицький зростав на прогресивних традиціяхукраїнської, російської та зарубіжної драматургії. Особливо велике значення в цьому для нього мала драматична спадщина І. Котляревського,
Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, В. Шекспіра і Ф. Шіллера.
5-й учень. Саме завдяки Старицькому в 188З р. з’являється перша професійна об’єднана українська трупа, де працювали М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський, М. Заньковецька, М. Садовська-Барілотті. І хоча урядові й цензурні заборони спрямували розвиток української літератури виключно у вузьке річище селянської тематики, завдяки М. Старицькому, І. Карпенку-Карому, М. Кропивницькому український театр зумів вирватись із «горілчано-гопачної» театральщини, розширив і коло тем: історія України — «Оборона Буші», життя інтелігенції «Не судилось», філософська тематика — п’єса «Талан».
2.3. Проза
1. Доповідь літературознавців
6-й учень. Значне місце у спадщині М. Старицького належить художній прозі. З-під пера письменника вийшло чимало оповідань, повістей та романів. Майже всі вони написані російською мовою і опубліковані на сторінках російської періодичної преси. Але теми для них автор брав із життя українського народу. В одному з листів до М. Комарова, говорячи про це, він писав: «Отже, я, працюючи на чужій ниві, все живописую тільки своє рідне з минулого і сучасного життя і прихиляю симпатії сотень людей до нашого поля».
7-й учень. Як прозаїк М. Старицький писав переважно на історичні теми, він у ряді творів художньо відтворив найважливіші періоди героїчного минулого своєї батьківщини.
Так, наприклад, повісті «Червоний диявол» і «Первые коршуны» присвячені боротьбі українського народу проти польсько-шляхетської експансії наприкінці ХVI та на початку ХVІІ ст.
8-й учень. У повісті «Облога Буші» і романі-хроніці «Богдан Хмельницький»відтворено події визвольної війни 1648-1654 рр. Романи «Руина» і «Последние орлы» («Гайдамаки») зображують складні соціальні протиріччя, які мали місце на Україні після визвольної війни та в час поширення гайдамацького руху. У романі «Розбійник Кармелюк» дається широка панорама антикріпосницької боротьби на Україні в першій половині минулого століття.
3. Творча співпраця з М. Лисенком
1. Доповідь літературознавців
9-й учень. У 1851 році М. Старицький вступив до Полтавської гімназії. Невдовзі, на дванадцятому році життя він втратив матір і з того часу став виховуватися в сім’ ї свого дядька по матері В. Лисенка — батька славетного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Щороку
М. Старицький і М. Лисенко, який навчався в Харківській гімназії, відпочивали під час літніх канікул на селі. Цілими днями вони були разом то на лоні чудової природи, то в домашній бібліотеці, то серед сільської молоді. Саме тоді між ними виникла та щира й міцна дружба, яка згодом стала основою великої спільної праці в галузі театру та музики.
10-й учень. 1862 року М. Старицький одружується на Софії Віталіївні, сестрі М.Лисенка. Це ще більше зміцнило творчі зв’язки між двома молодими ентузіастами української культури.
Зимою наступного року, коли М. Лисенко прибув до Києва на канікули, Старицький працює разом із ним над створенням української опери «Гаркуша», яка з успіхом виконувалася на домашній сцені. Шкода, що ця опера до нас не дійшла.
11-й учень. У Києві М. Старицький разом із М. Лисенком організовує Товариство українських сценічних акторів, яке підготувало на сцені чимало українських п’єс, опер та оперет, зокрема створену ним оперу «Різдвяна ніч», що мала великий успіх і була визначною подією в культурному житті України.
4. Аналіз повісті «Облога Буші». Робота з мультимедійною презентацією.
1. Розповідь учителя.
Повість «Облога Буші» (1899) представляє нам один із трагічних моментів боротьби українського народу проти польсько-шляхетських загарбників уже після Переяславської ради. П’єса наснажена могутнім пафосом справжнього народного патріотизму, любові до своєї вітчизни: усі знають, що йдуть на загибель, але ніхто не вагається, бо треба допомогти з’єднатися силам Хмельницького й Богуна. Звертаючись до складних і драматичних періодів історії українського народу, змальовуючи героїв своїх історичних творів сповненими сили й душевної краси, Старицький виявив віру в краще майбутнє України.
2. Аналіз повісті «Облога Буші»
1. Тема, ідея, жанр, проблематика твору.(слайд 4)
2. Історична основа повісті «Облога Буші» (слайд5)
Після Переяславської Ради Московська держава оголосила Польщі війну. Польське військо напровесні 1654 року рушило на Поділля і почало випалювати дотла села і містечка, винищувати старих і малих. Так, у зруйнованому Немирові, останніх мешканців, які затаїлися у великому кам’яному льоху, подушили димом. На перший день Великодня шляхетське військо вирізало п’ять тисяч мешканців містечка Муширівки. Люди захищалися, як могли: не тільки зброєю, а й косами та палицями. І ворог відступив, але в листопаді відновив наступ. Захопивши значну територію, шляхетські загони з таборів під Баром і Шаргородом посунули на Бушу –
сотенне містечко Брацлавського полку. За наказом Івана Богуна оборонці фортеці мали затримати ворога. На заклик Богуна все населення міста, в тому числі люди похилого віку, жінки і діти, взяло участь в обороні, проявивши велику витримку й героїзм. Буша була міцно укріплена, стояла на горі, оточена водою. Керували її обороною два сотники: місцевий –
Зависний і родом з Калуша - Гречка. Оточені козаки, міщани й селяни билися до загину.
Здаватися ніхто не волів. Не маючи змоги прорватися греблею до Буші, нападники спустили воду з невеликого ставу і кинулися на обложених. Почався останній бій. Буша горіла.
Жінки, боячись тортур, разом з дітьми забігали в палаючі хати, кидалися в глибокі колодязі.
Дружина сотника Зависного (варіант – донька; народні перекази до цього часу іменують один камінь у Буші – Сотниківною, а одну печеру – Бабинцем) з останніми бушанцями, заховавшисьу пороховому погребі, підпалила його. Вибух розметав і їх і багатьох ворогів. Останні кілька десятків жінок з дітьми (деякі мали рушниці) заховалися в печері, що була в густому тернику поблизу фортеці. Полковник Целярій, виявивши їх, вимагав здатися на його милість. Жінки почали стріляти. Тоді польські вояки перекопали струмок, що біг поруч, і повернули воду в печеру. Та ніщо не допомогло; жодна жінка не вийшла – усі потопилися. (народні перекази іменують один камінь у Буші.
За приблизними даними в Буші загинуло 16 тисяч її захисників.
З-під Буші вороги рушили до Брацлава, не залишаючи живим нікого на своєму шляху.
3. Опрацювання змісту повісті (слайд6)
Короткий зміст повісті «Облога Буші»
І розділ Час, коли відбувалися події, описані в повісті; опис містечка Буші; польське військо наблизилось до Буші; наказ сотника; Орися – справжня дочка свого батька; мета бушан.
ІІ розділ Спогади Орисі.
ІІІ розділ Мета графа Потоцького і воєводи Чарнецького – “добуть Бушу і до ноги знищити всіх”.
ІV розділ Підготовки до оборони Буші; опис ворожого табору; перший бій.
V розділ Опір бушан; роздуми і спогади Антося Корецького.
VІ розділ Перші втрати захисників фортеці; бушани готові “продати життя найдорожче”; поляки та турки обстрілюють “орлине гніздо; козаки відчайдушно захищаються.
VІІ розділ Ватага Вернидуба приймає бій; вилазка Вернидуба; готовність козаків чесно вмерти за віру й за матір-Україну.
VІІІ розділ “Вище ... від любові до своєї вітчизни немає на світі”; не слабшає силою козацький дух; отець Василь розкриває Орисі таємницю церкви.
ІХ розділ Турбота сотника за Орисею, роздуми про долю України; бій з німцями.
Х розділ Орися з Катрею в льоху з порохом; сон Орисі; Антось Корецький - парламентарій.
ХІ розділ Всі ладні вмерти за Україну, але не здатися ворогам; зустріч Орисі з Антоном.
ХІІ розділ Останній бій козаків; смерть Орисі й Антона.
Висновок
М. Старицький зумів правдиво, хоч дещо романтично, відтворити героїчний подвиг народу, історичний колорит епохи, показавши велику силу волі, незламний дух, героїзм і гуманізм своїх героїв.
У повісті “Облога Буші” – зображені реальні історичні події, у ній пристрасно звучить українська національно-визвольна ідея, ідея єдності вільних слов’ян, заклик до злагоди, миру і співпраці.
3. Перегляд діафільму «Облога Буші» (слайд6)
4. Тестові завдання. “Впізнай героя” (слайд7)
5. Робота в групах (слайд8)
1група. Орися.
2група. Антось.
3група. Михайло Завісний.
4група. Козаки.
5група. Стефан Потоцький.
6. Вшанування пам’яті М.Старицького. Робота з мультимедійною презентацією.
1. Слово вчителя (слайд9)
2. Оцінка І. Франком діяльності М. Старицького
2.1. Доповідь літературних критиків
12-й учень. Творчість М. Старицького завжди привертала до себе увагу літературної громадськості. Ще за життя письменника точилася боротьба навколо нього між прогресивною та консервативною критикою. Українські буржуазні націоналісти заперечували демократичну спрямованість його творів, безпідставно твердили, що він стоїть осторонь від життя народу. Вони намагалися принизити роль М. Старицького в розвитку української літератури.
13-й учень. Проти такої фальсифікації спадщини М. Старицького виступив
І. Франко, який у статті «Михайло Петрович Старицький» уперше справді
по-науковому підійшов до оцінки його творчості. Він усебічно й ґрунтовно проаналізував життєвий і творчий шлях письменника, показав його велику роль у розвитку української літератури та театру.
ІІІ. Підсумок уроку. Робота з мультимедійною презентацією.
1. Вікторина. Життя і творчість М.Старицького (слайд10)
2. Бесіда (слайд11)
• Які основні мотиви лірики М. Старицького?
• Яка тематика драматичних творів?
• Хто написав музику до опери «Різдвяна ніч»?
• Хто вперше підійшов до оцінки творчості М. Старицького?
• Назвіть історичні романи М. Старицького.
IV. Оцінювання
V. Домашнє завдання. Робота з мультимедійною презентацією. (слайд11)
Напишіть твір на одну із тем:
1.«Батько українського театру» (історична драматургія Михайла Старицького).
2. Мотиви лірики Михайла Старицького.
3. Корифей української літератури Михайло Старицький.
4. Мої роздуми над прочитаним твором. Михайло Старицький «Облога Буші».
5. Драматизм в історичному романі Михайла Старицького «Облога Буші»
Тестування за твором М.Старицького «Облога Буші»
1. Високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами, з шрамом на лівім виску, він подібен до могучего дуба, що нажив собі силу під бурхотом бур.
2. Молодий ще козак красень з чорними, ледве закрученими вусиками, з підголеною хвацько чуприною, з ознакою хорунжого на лівім плечі.
3. Вродливого личенька риси і елегантні, й шляхетні; в чорних, стиснутих трохи бровах криється непорушна воля й відвага; карі очі
з-під довгих темрявих вій палають вогнем; на мармуровім чолі лежать не дитячі думи, хоч у виразі уст пишає дитяча краса.
4. …ще більш заридала безнадійно і глухо, і її плечі заколихалися під хвилями збурених мук.
5. Такий гарний, хороший, з русявими кучерями, синіми очима і білим панським лицем.
6. Червоновидий, банькатий, з закрученими догори вусами.
7. На йому довгі сап'янці з золотими острогами і срібна місюрка, а зверху наопаш — розкішний кармазиновий кунтуш з венеційського оксамиту, облямований горностаєм; на голові соболевий шлик з струсевим пером, що діамантом коштовним прип'ято.
8. Одягнений в звичайну бойову одіж; обличчя йому повне достойності й поваги; в очах, синіх, великих, світиться розум.
9. На всю округу — пекло і жах; від його мусянжового, загартованого в боях обличчя віє холодом зимовим, з горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха; в зеленастих очах яскріє сваволя і лютість.
10. На цьому просвітку вирізувалась показно широчезна спина і груба, жилава шия, на якій придобно було б гнути обіддя.
11. Сивий, зовсім лисий стояв у бійниці рогової башти і пильно стежив старечими очима за боротьбою.
12. Сліпий, з розхристаними грудьми, без шапки, стояв на мурі і співав натхненну думу
Ключ.
1.Сотник Завістний.
2. Островерхий.
3.Орися.
4.Катря.
5.Антон Корецький.
6. Пан Яскульський.
7. Граф Потоцький(гетьман коронний).
8.Лянцкоронський (польний гетьман).
9.Воєвода Чарнецький
10.Вернидуб.
11. Дід.
12.Кобзар
Вікторина на кращого знавця
життя і творчості Михайла Старицького
1. Коли і де народився М.П.Старицький? (14 грудня 1840 року в с. Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині)
2. Хто допоміг здобути йому початкову освіту? (Віталій Лисенко, брат матері Михайла Старицького)
3. Де навчався М.Старицький? (У Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах)
4. Що знаєте про дружину М.Старицького? (Софія Віталіївна – сестра Миколи Лисенка, композитора; народила і разом з чоловіком виховала 5-еро дітей)
5. Яке товариство організував М.Старицький разом із Миколою Лисенком? (Товариство українських авторів)
6. Як називався альманах, який видав М.П.Старицький? («Рада»)
7. У якому році М.Старицький очолив професійну театральну трупу і хто до неї увійшов? (1883 року; Марко Кропивницький, М.Заньковецька, М.Садовський, І.Карпенко-Карий, Г.Затиркевич-Карпинська, М.Садовська-Барілотті та ін. )
8. Як цю трупу почали пізніше називати? (Трупою «Корифеїв»)
9. В яких містах гастролювала трупа М.Старицького? (У Москві, Петербурзі, Варшаві, Мінську, Вільно, Астрахані, Тифлісі та ін.)
10. Скільки п’єс написав М.Старицький? Які назви пам’ятаєте? (Біля 30-ти. «Не судилось», «Талан», «У темряві», «За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Богдан Хмельницький», «Облога Буші», «Маруся Богуславська» та інші)
11. Коли помер М.Старицький і де покоїться його прах? (27 квітня 1904 р. у Києві. Похований на Байковому кладовищі)
12. Яка поезія М.Старицького стала українською народною піснею? («Виклик»)
ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
1. Комишанченко М. Михайло Старицький (Літературний портрет). – К., 1968.
2. Левчик Н. Історична проза М. Старицького: далекі образи – близькі ідеї // Слово і час. – 1990. – № 12.
3. Левчик Н., Мороз Л. Михайло Старицький // Історія української літератури ХІХ ст. – К., 1997. – Кн. 3.
4. Подолинна І., Подолинний А. Повість «Облога Буші» Михайла Старицького // Дивослово. – 1994. – № 3.
5. Поліщук В. Художня проза Михайла Старицького. – Черкаси, 2003.
6. Старицький М. Вибрані твори. – Київ, – 1959. – 684 с.
7. Усі уроки української літератури в 10 класі. Академічний та рівень стандарту / О. П. Ващенко, С. М. Головатюк, Г. Д. Корнух, Л. В. Манян, В. Г. Сухенко, Н. І. Счастливцева / Упоряд. О. М. Чхайло —
Х. : Вид. група «Основа»,2010. — 458, [6] с. (Серія «12-річна школа»)
8. Франко І. Михайло Петрович Старицький // Зібрання творів: В 50 т. – К., 1982. – Т. 33.
9. http://referatu.net.ua/newreferats/7381/190548
10. http://mirvol.at.ua/publ/94-1-0-621
11. http://shkola.ostriv.in.ua/special/get_file/code-443F38FD31821
12. http://metodportal.net/node/29525
|
|
Переглядів: 1450 |
Додав: Nata
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Календар
| « Квітень 2015 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | | 27 | 28 | 29 | 30 |
|